Cocaine Боливия Заводоуковск

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Я красава, братаны! Вот и расскажу вам свою историю, как я купил закладки и попал на глупое ток шоу. Будет жарко!

В общем, втыкал я как-то вечером с братвой на ширевку в парке. Был уже настроен определенно двинуться по-крутому. Вдруг замечаю, какой-то стрим в инсте, про какое-то новое телешоу. Решил покопаться, посмотреть, что там за атом.

И вот, натыкаюсь на объявление о ток шоу, где нужны участники с яркой харизмой и крутыми историями. Меня как раз подобные дела рифмуют, поэтому решил заполнить заявку. Пока втыкался и думал, что написать, вдруг вспомнил, что вчера купил новую партию жмыха и даже распробовал. Это и стало основной изюминкой моего рассказа.

В заявке я описал, как увлекся этой ширевкой, какие сумасшедшие ощущения она дает, и как почти сойду с ума от этого атома. Не забыл добавить про мою братву - неповторимых балд, без которых мои вечера были бы скучными.

Так вот, после заполнения заявки меня пригласили на прослушивание. Там был целый кастинг, все двинутые типы рассказывали свои истории, и ладно, что я был в списке участников. Но меня интересовало другое - как быстро закончить это глупое ток шоу и вернуться к своим закладкам.

Перед самым шоу меня наконец-то подготовили. Там было много балды - грим, костюмы, зажигательная музыка. Честно говоря, я стал немного втыкаться от такого действа. Но мне было все равно, я просто хотел быстрее выйти и насладиться моими закладками.

И вот наступила моя очередь. Я вышел на сцену и начал говорить свою историю. Судя по реакции публики, они втыкали еще сильнее, чем я. Видимо, мой рассказ доставлял какое-то удовольствие этим зрителям.

"А вы знаете, братцы, когда ты втыкаешься, то время начинает идти странно", - размышлял я на сцене. "Ты вроде бы сидишь и думаешь, что уж прошло часа два, а по факту прошло минут пять. Это типа как путешествие в другую реальность, братаны!"

Зрители аплодировали, и я просто продолжал рассказывать свою историю. Рассказал про те моменты, когда я почти сойду с ума и как братва меня поддерживает. Вроде бы все шло по плану, но в голове уже начали пробуждаться мысли о тех закладках, которые ждали меня дома.

Наконец, шоу подходило к концу. Жюри задавало вопросы, я отвечал, и все такое. Но меня уже не интересовали эти вопросы, я хотел только одного - чтобы все закончилось, и я мог побыстрее закинуть свою закладку.

Наконец, нам объявили, кто из нас победил. Как-то смешно было смотреть на нас - странный микс людей, каждый со своей историей. Но я уже был готов уйти отсюда, и все эти разговоры не интересовали меня.

На выходе меня поздравили с победой и вручили какой-то приз. Я даже не разобрал, что это было, потому что мои мысли были только о том, чтобы побыстрее добраться домой и покурить свою закладку.

В итоге, весь этот ток шоу оказался глупостью. Награду я потерял где-то по дороге, все ширевка заблестела только на сцене, и все это время я просто хотел вернуться к своим закладкам.